Оскаржити депортацію з України
За які порушення закону можна бути депортованим з України?
Депортація іноземців з України може мати місце у наступних випадках:
- Дії іноземця, які порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, наприклад, незаконне перебування в Україні.
- Дії, що суперечать інтересам національної безпеки України чи громадському порядку.
- Депортація може бути здійснена у випадках, коли це необхідно для охорони здоров’я.
- Захист прав і законних інтересів громадян України також може бути підставою для депортації іноземця.
Найчастішими ситуаціями, які призводять до депортації з України, є грубе порушення громадського порядку, такі як:
- Нелегальне перебування на території України, тобто без посвідки на проживання або з простроченою або анульованою посвідкою на проживання, простроченою або анульованою візою або у зв’язку з простроченням терміну перебування для громадян безвізових країн. Також депортація може статися у разі проживання в Україні за неправдивими заявами, наприклад, у випадку фіктивного шлюбу, навчання, працевлаштування, волонтерства тощо.
- Неофіційне працевлаштування.
- Здійснення підприємницької діяльності без відповідної реєстрації та податкового обліку.
- Вчинення ряду адміністративних правопорушень, які роблять особу небезпечною для суспільства, наприклад, повторні порушення правил дорожнього руху тощо.
- Несплата заборгованості перед урядом України чи будь-якими іншими суб’єктами в Україні.
- Потрапляння під санкції України.
- Вчинення злочину.
- Інші ситуації, в яких порушуються закони України.
Незаперечне та нескасоване рішення про депортацію призводить до того, що іноземець втрачає можливість подавати заяви на продовження терміну перебування в Україні, отримання посвідки на тимчасове проживання, дозволу на імміграцію або посвідки на постійне проживання. Крім того, така особа не може подавати заяви на набуття, прийняття або реєстрацію громадянства України.
Без адвоката
З адвокатом
Процес депортації з України зазвичай розпочинається тоді, коли державні органи виявляють, що іноземець вчинив адміністративне правопорушення. Проте не кожне адміністративне порушення призводить до депортації.
Законодавство України передбачає адміністративне видворення іноземців лише за грубе порушення закону.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься низка статей, які стосуються грубих порушень закону іноземцями.
Стаття 203 “Порушення правил перебування в Україні та транзитного проїзду через територію України” передбачає:
- Порушення правил перебування в Україні, таке як проживання без документів, які дають право на проживання, або з недійсними або простроченими документами. Це також охоплює працевлаштування без дозволу, якщо такий дозвіл вимагається законодавством, а також невиконання процедур переїзду та зміни місця проживання, ухилення від виїзду з України після закінчення терміну перебування, невиконання обов’язкової присутності у встановленому місці навчання чи роботи протягом певного строку після в’їзду в Україну, а також порушення правил транзиту через Україну.
- Недотримання імміграційної політики України, проживання з недійсними або простроченими документами або порушення терміну перебування виявлені при перетині державного кордону України.
Стаття 204-1 стосується незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України:
- Перетинання або спроба перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску або без відповідних документів, або за допомогою підроблених документів, або документів, які не підтверджують особу, або без дозволу відповідних органів.
Стаття 204-2 стосується порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї
Чому імміграційний адвокат Іван Гончаров?
Звернення до імміграційного адвоката в Україні – ваша перевага в імміграційних справах.
Коли справа стосується юридичних тонкощів з міграційних питань, краще звернутися до профільного адвоката. Отримайте консультацію.
Депортація з України може бути здійснена двома способами, існує два види рішень про депортацію:
- Примусове повернення з України: Цей вид депортації передбачає наказ влади іноземцю виїхати з країни протягом 1-30 днів. Іншими словами, іноземцю надається період для виїзду з країни (так званий “коридор для виїзду”).
- Примусове видворення: Цей вид депортації пов’язаний з адміністративним арештом і утриманням у таборі для нелегалів. У такому випадку іноземець змушується покинути країну після застосування адміністративного арешту та утримання під вартою.
Більшість випадків депортації здійснюється Державною міграційною службою України, коли її співробітники виявляють порушення правил перебування в Україні.
Перед здійсненням депортації органи проводять перевірку, чи має порушник право на продовження перебування в Україні.
Незважаючи на те, що іноземець може бути винуватим у порушенні правил перебування в Україні (наприклад, перевищення терміну перебування), державні органи, що розглядають питання про депортацію, зобов’язані провести співбесіду з іноземцем та перевірити його профіль для можливого знайдення підстав для недепортації. Це може стосуватися випадків, коли особа має родинні зв’язки в Україні, має право на імміграцію або громадянство, або у випадку подання про надання притулку.
Якщо підстав для продовження терміну перебування в Україні не виявлено, орган приймає рішення про депортацію. У цьому рішенні має бути зазначено строк, протягом якого іноземець зобов’язаний покинути Україну. Цей строк не може перевищувати 30 днів з моменту прийняття рішення.
Як оскаржити депортацію з України?
Кожен іноземець має право оскаржити рішення про депортацію. Спір може бути переданий тільки до суду, і це можливо протягом перших 6 місяців з моменту прийняття рішення про депортацію.
Посадові особи органу, який приймає рішення, повинні вияснити, чи бажає іноземець оскаржити депортацію з України. Якщо так, то Центр безоплатної вторинної правової допомоги має бути негайно інформований, якщо тільки іноземець не віддає перевагу найняти приватного імміграційного адвоката.
Варто зазначити, що іноземці мають право не тільки на безоплатну юридичну допомогу чи приватного адвоката, а й на перекладача.
У разі прийняття рішення про депортацію переконайтеся, що ви отримали всі документи від державного органу, що прийняв рішення.
Депортацію з України можуть призупинити. Адвокат, зареєстрований в Асоціації адвокатів України і спеціалізований на імміграційних справах, може представляти інтереси іноземця в суді та перед органами державної влади. Він може призупинити рішення про депортацію до остаточного розгляду справи в суді, і не буде необхідності залишати територію України.
Розгляд справи в суді може тривати місяцями і роками, залежно від складності справи.
У разі перемоги в справі, всі витрати на адвокатські послуги, а також моральна шкода, можуть бути відшкодовані за рахунок відповідача.
Не має значення, де саме перебуваєте в Україні, у якому регіоні і місцезнаходженні державного органу, що прийняв рішення про депортацію – наш імміграційний адвокат може працювати з вашою справою та захищати ваші інтереси.
Коли можна їхати після депортації? Заборона в’їзду в Україну як додаткова санкція до депортації
Термін депортації залежить від конкретних обставин і може різнитися. Після прийняття рішення про депортацію, іноземець або особа без громадянства має залишити Україну протягом строку, вказаного в рішенні, який не може перевищувати 30 днів з моменту прийняття рішення.
Подальша заборона в’їзду в Україну може бути застосована як додаткова санкція при депортації і тривати від 3 до 10 років. Проте не кожна депортація супроводжується забороною в’їзду, і це залежить від індивідуальних обставин. Наприклад, незначне перевищення терміну перебування не повинно призводити до подальшої заборони в’їзду.
Рішення про депортацію складається у двох примірниках, один з яких вручається іноземцю, а другий залишається в органі, що його прийняв. Рішення має містити підстави його прийняття, строк для покинення України, порядок оскарження та наслідки невиконання.
Територіальний прокурор повинен бути повідомлений про підстави прийняття рішення протягом доби.
Іноземець має самостійно покинути Україну у встановлений строк або оскаржити рішення про видворення.
Голова Державної міграційної служби України надсилає запит до Державної прикордонної служби України. Інформація про виконання цього запиту та перетин державного кордону іноземцем при виїзді з України надається протягом одного місяця.
Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства до 18 років та до тих, на кого поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Як виглядає депортація в паспорті
У паспорті іноземця проставляється прямокутний штамп синього кольору, на якому зазначається рішення про депортацію, орган, що прийняв таке рішення, і термін, протягом якого порушник повинен покинути територію України.
Якщо іноземець не виконує рішення про примусове повернення в установлений строк, це може послужити підставою для звернення до суду з позовом про адміністративний арешт і примусове видворення.
Примусове повернення означає, що іноземець повинен покинути територію України протягом строку, не перевищуючи 30 днів (точний термін встановлюється державним органом, який ініціював примусове повернення). Ні Державна міграційна служба, ні поліція, ні жодний інший орган не мають права тиснути на іноземця для того, щоб він покинув Україну раніше або супроводжувати його насильно до кордону.
Що таке примусове видворення з України
Примусове видворення застосовується, коли іноземець не вчасно залишає територію України після отримання рішення про примусове повернення і не оскаржує його, і це пов’язано з адміністративним арештом та утриманням у таборі для нелегалів.
Затриманий має право оскаржити рішення про видворення з України.
Термін перебування у таборі для нелегалів не може перевищувати 18 місяців.
Протягом перебування в таборі для нелегалів, державні органи розглядають питання про примусове видворення іноземця з України незалежно від того, чи є у затриманого паспорт чи фінансові засоби. Якщо затриманий не має паспортного документа, державні органи звертаються до відповідних посольств і консульств для з’ясування ідентифікаційних даних. Якщо затриманий не має достатньо коштів на квиток, державні органи фінансують його та придбають квиток з державного бюджету.
У разі, коли затриманий звертається із проханням про надання притулку, подальша депортація призупиняється. Це може статися, якщо затриманий є громадянином країни, до якої неможливо переселитися через військовий конфлікт, або якщо існують обґрунтовані сумніви, що затримана особа буде в безпеці у разі депортації (наприклад, випадки Афганістану, Сирії, Ємену).
Затриманий, який підлягає депортації, має право подати заяву про надання притулку в Україні, але він все ж не може залишити місце тримання під вартою до остаточного розгляду заяви (за винятком обґрунтованих випадків), оскарження затримання або до закінчення 18 місяців тримання.
Затримані, які підлягають депортації, повинні бути звільнені після 18 місяців тримання, якщо депортація неможлива.
Для отримання посвідки на тимчасове проживання іноземцю, який звільнився з пункту тримання нелегальних мігрантів, потрібно отримати довідку про затримання. Цю довідку видає Державна міграційна служба України на підставі свідчення про неможливість примусової депортації особи за межі України через відсутність дійсного документа, відсутність транспортного зв’язку з країною походження або з інших обґрунтованих причин, які не залежать від самої особи. Це може статися після закінчення строку тримання або у разі технічної неможливості примусової депортації іноземця.
Не зволікайте, зв’яжіться з адвокатом, щоб отримати кращу допомогу та послуги. Отримайте консультацію.